Ретикулоцити собак

Термін виконання: 1 день (плюс 1-2 дні для регіонів)

Досліджуваний матеріал: цільна кров

Метод визначення: мікроскопія мазка (суправітальний метод забарвлення ретикулоцитів)

Визначення кількості ретикулоцитів використовується за наявності анемії. Швидкість вивільнення ретикулоцитів із кісткового мозку є найкращим показником функції еритроїдного компонента кісткового мозку.

Ретикулоцити – незрілі без'ядерні еритроцити ссавців, які містять залишкові РНК та мітохондрії, агреговані у формі гранулярної сітчастої структури (ретикулуму) та виявляються при використанні методу суправітального фарбування метиленовим синім (забарвлення живих клітин). При дозріванні еритроцитів ця ретикулярна мережа зникає. Вивільнення ретикулоцитів із кісткового мозку відбувається у відповідь на анемію. Залежно від вмісту залишкової кількості рибосом і, відповідно, зрілості клітин виділяють два види ретикулоцитів: агрегатні та зернисті (пунктатні). Агрегатні ретикулоцити циркулюють у крові протягом короткого проміжку часу (близько 12 годин), перш ніж перетворяться на зернисті (пунктатні) ретикулоцити, які потім (через 10 днів) перетворюються на зрілі еритроцити. Кількість зернистих (пунктатних) та агрегатних ретикулоцитів зростає зі збільшенням інтенсивності еритропоезу. Оскільки зернисті ретикулоцити циркулюють протягом кількох тижнів і зберігаються після того, як рівень агрегатних ретикулоцитів повернеться до меж референсних значень, їх підрахунок не має великого клінічного значення при оцінці поточної регенераторної відповіді. Присутність зернистих ретикулоцитів вказує на реакцію кісткового мозку на анемію, що мала місце приблизно три тижні тому.

Під час дослідження ретикулоцитів визначається відсоток ретикулоцитів шляхом перерахунку на 1000 зрілих еритроцитів. При використанні цього показника можлива некоректна оцінка відповіді кісткового мозку, оскільки:

Ретикулоцити, що вивільняються з кісткового мозку в кров у тварин при анемії, поєднуються з меншою кількістю зрілих еритроцитів. Таким чином, у результаті відбувається завищення відсотка ретикулоцитів.

Менш зрілі форми ретикулоцитів виходять у кров'яне русло у відповідь на анемію раніше (зсув ретикулоцитів). Ці ретикулоцити довше зберігаються в крові тому, що їм потрібно більше часу для дозрівання, що призводить до завищення відсотка ретикулоцитів.

Коригований відсоток ретикулоцитів. За його розрахунку враховується величина гематокрита. Коригування, що вноситься, актуальне тільки у випадку, зазначеному в пункті 1, але не у випадку, зазначеному в пункті 2. Скоригований відсоток ретикулоцитів більше ніж 1% у собак і 0,4% у кішок вказує на стимуляцію кісткового мозку у відповідь на анемічний стан. Відкоригований відсоток ретикулоцитів не був підтверджений для використання у інших видів тварин.

Абсолютна кількість ретикулоцитів. Цей параметр вносить корективи у випадку, описаному в пункті 1 (вище), але не коригує ефект, описаний у пункті 2. Отримання абсолютної кількості ретикулоцитів більше 80х109/л у собак і більше 60х109/л у кішок вказує на регенеративну відповідь (регенераторну анемію) ), і що причиною анемії є зовнішні впливи на кістковий мозок (тобто кровотеча чи гемоліз). Залежно від зниження гематокриту або за дуже низького гематокриту повинно мати місце пропорційно більш висока абсолютна кількість ретикулоцитів.

Ретикулоцитарний індекс. Цей поправний коефіцієнт використовується для людини, але також був застосований у собак та котів для коригування пунктів 1 та 2 (див. вище). Значимість цього параметра залишається спірною, оскільки відсутні дані, що підтверджують його успішне використання у тварин.

У крові здорових собак може бути невелика кількість ретикулоцитів (до 1%). У собак всі ретикулоцити агрегатні, тобто вони більші, ніж зрілі еритроцити, і містять великі глибки агрегованих рибосом. Ретикулоцитоз у кішок менш виражений, ніж у собак. У кішок виділяють дві форми ретикулоцитів: зернисті (пунктатні) та агрегатні. Зернисті ретикулоцити зріліші, ніж агрегатні, і близькі за розмірами до дозрілих еритроцитів. Вони містять від двох до шести дрібних включень гранулярно-нитчастої субстанції залишкової РНК. У здорових кішок може налічуватися до 10% зернистих (пунктатних) ретикулоцитів. Після епізоду руйнування еритроцитів зростання кількості зернистих (пунктатних) ретикулоцитів відбувається через один тиждень, пік зростання припадає на 2-3 тиждень, потім їх число поступово знижується. Таким чином, збільшення зернистих (пунктатних) ретикулоцитів вказує на стимуляцію регенераторної відповіді, що сталася за 2-4 тижні до цього, тоді як збільшення агрегатних ретикулоцитів вказує на недавню стимуляцію кісткового мозку. Збільшення числа агрегатних ретикулоцитів свідчить про поточну активність кісткового мозку у відповідь на анемію (тобто звеличення інтенсивності еритропоезу або регенерації). Визначення кількості агрегатних ретикулоцитів є найкориснішим в оцінці реакції кісткового мозку при анемії, у своїй зернисті (пунктатні) ретикулоцити зазвичай підраховуються (вони вважаються зрілими клітинами). Тим не менш, при легкому ступені анемії підрахунок пунктатних ретикулоцитів є корисним, оскільки зазвичай відбувається збереження агрегованих ретикулоцитів у кістковому мозку до їхнього дозрівання у зернисті (пунктатні).

Відсутність ретикулоцитів після розвитку анемії дає змогу припустити відсутність адекватної реакції кісткового мозку (нерегенеративну анемію). Це може спостерігатися за браком часу для розвитку ретикулоцитозу, недостатності ретикулоцитарної відповіді або порушення еритропоезу.

Досліджуваний аналіт: кров із ЕДТА.

Підготовка пацієнта: перед проведенням дослідження тварина має бути витримана на голодній дієті щонайменше 12 годин.

Показання:

• встановити, що причиною появи змін: зниження освіти еритроцитів чи підвищене руйнація чи втрата еритроцитів.

• Оцінити відповідь еритроїдного паростка кісткового мозку (тобто підтвердити наявність або відсутність регенераторної відповіді на анемію).

Протипоказання: невідомі.

Спосіб відбору біоматеріалу: венепункція.

Преаналітика:

1. Взяття крові – пробірка з бузковою кришкою/калій ЕДТА. Для маленьких тварин можна використовувати пробірку з рожевою кришкою.

2. Заповнити пробірку кров'ю СТРОГО до позначки на етикетці.

3. Обережно перевернути пробірку 7-10 разів для перемішування крові з антикоагулянтом.

4. Контейнер маркувати П.І.Б. власника та прізвисько тварини, заповнити направний бланк.

5. Стабільність проби: 3 дні при +2°С…+8°С.

6. Температурний режим транспортування до лабораторії +2°С…+8°С (синій пакет).

Інтерпретація результату: результати дослідження містять інформацію виключно лікарів. Діагноз ставиться виходячи з комплексної оцінки різних показників, додаткових відомостей і від методів діагностики.

У крові здорової тварини ретикулоцити відсутні або присутні у незначній кількості менше 1,5%. До 48 годин після гострої кровотечі чи гемолізу збільшення кількості ретикулоцитів буває менш помітним, максимальне збільшення спостерігається на 4-7-ой день. Розвиток ретикулоцитозу може бути відстрочено у тварин із різними системними захворюваннями та у літніх тварин. При регенеративної анемії в умовах адекватного функціонування кісткового мозку величина ретикулоцитарної відповіді повинна відповідати ступеню тяжкості анемії (чим важча анемія і нижче гематокрит, тим сильніша ретикулоцитарна відповідь). Гемолітичні анемії зазвичай призводять до помітнішого ретикулоцитозу, ніж постгеморагічні анемії. Залізо з зруйнованих еритроцитів більш доступне для еритропоезу, ніж залізо, яке зберігається у вигляді гемосидерину.

Кількість ретикулоцитів має інтерпретуватися з урахуванням ступеня анемії. Переважно користуватися показником абсолютної кількості ретикулоцитів, ніж відсотком ретикулоцитів, оскільки на показник АКР не впливають зміни загальної кількості еритроцитів. У тварин при легкому та тяжкому ступені анемії в крові циркулює однакове абсолютне число ретикулоцитів, але відсоток ретикулоцитів вищий при тяжкій анемії, оскільки в крові менше зрілих клітин. Це може дати помилкове враження, що важка анемія має більш регенеративний характер, ніж помірна анемія. Як альтернативу можна використовувати показник скоригованого відсотка ретикулоцитів. Іноді собак використовують розрахунковий ретикулоцитарний індекс. Зі збільшенням тяжкості анемії ретикулоцити проводять менше часу в кістковому мозку, виходять менш дозрілими та довше перебувають у крові до дозрівання в еритроцити. Це означає, що скоригований відсоток ретикулоцитів та абсолютна кількість ретикулоцитів можуть переоцінювати ступінь активності еритропоезу в кістковому мозку. Однак ретикулоцитарний індекс не є достовірним у собак та котів, оскільки у формулі для його розрахунку використовуються дані про час дозрівання еритроцитів людини, а для тварин такі тимчасові характеристики поки що невідомі. Тому для тварин цей показник рідко розраховується з перевагою підрахунку абсолютної кількості ретикулоцитів.

Одиниці виміру: Абсолютне число ретикулоцитів – клітин/мкл.

Референсні значення:

<60000-пригнічення регенерації

60000-80000-фізіологічна регенерація (пригнічення у пацієнта з анемією)

80000-150000-легка регенерація

150000-300000-помірна регенерація

300000-500000-виражена регенерація

>500000-значно виражена.

Підвищення показника при анемії (регенеративна анемія):

• Гостра втрата крові.

• Гемоліз.

• Токсична дія цинку чи міді.

• Фрагментація еритроцитів (ДВЗ-синдром, неоплазія, інвазії кровопаразитів).

• Дія зміїної отрути.

Зниження показника при анемії (нерегенеративна анемія, 

• Анемія хронічних хвороб.

• Недостатній синтез еритропоетину (хронічна хвороба нирок).

• Ендокринопатії (у тому числі гіпотиреоз).

• Дефіцит заліза (як правило, вторинний по відношенню до хронічної зовнішньої кровотечі і мікроцитозом, що зазвичай виявляється).

• Захворювання кісткового мозку (зниження здатності синтезу).

• Інфекційні захворювання (парвовіроз, ерліхіоз та ін.).

• Мієлофтіз.

• Токсичне ушкодження кісткового мозку.

• Справжня еритроцитарна аплазія.

• Мієлопроліферативні або мієлодиспластичні захворювання.

• Дефіцит поживних речовин (рідко)

• Гостра крововтрата чи гемоліз (тривалістю менше 1-2 днів), кістковий мозок ще не встиг відреагувати.