Embedded Files
Кальцій загальний
Термін виконання: 1 день (плюс 1-2 для регіонів)* зазначений термін не включає день взяття біоматеріалу
Досліджуваний матеріал: Сироватка крові
Метод визначення6 Фотометрія з Арсеназо III
Кальцій є важливим структурним компонентом кісткової тканини та необхідний у системі гемостазу, процесах нервово-м'язової збудливості, скорочення скелетних м'язів, роботі серцево-судинної системи. Він регулює транспортні та секреторні мембранні процеси, ферментативні реакції.
Зміна концентрації кальцію в крові може призвести до серйозних клінічних проблем та смерті. Визначення рівня кальцію часто допомагає у діагностиці основного захворювання.
Кальцій у плазмі крові знаходиться у трьох формах:
фізіологічно активна іонізована форма (близько 50%);
хелатна форма кальцію у вигляді комплексу з лактатом, цитратом та бікарбонатом (приблизно 10%);
кальцій, пов'язаний із білками (близько 40%).
Кальцій у чотири рази краще зв'язується з альбуміном, ніж із глобуліном.
Кальцій надходить у плазму крові внаслідок кишкової абсорбції, реабсорбції з канальців нефрону та резорбції кісткової тканини. Ефективність всмоктування кальцію в кишечнику знаходиться у зворотній залежності від вмісту його в раціоні, при тому що рівень виділення кальцію постійний. Всмоктування кальцію у кишечнику сприяють метаболіти вітаміну D.
Зниження концентрації кальцію в крові обумовлено відкладенням його в кістковій тканині та виділенням переважно із секретами шлунково-кишкового тракту та сечею.
Кальцій є одним із основних іонів позаклітинного середовища. Концентрація вільних іонів кальцію знаходиться під суворим гормональним контролем.
Основними гормонами, що беруть участь у регуляції метаболізму кальцію у здорових тварин, є паратиреоїдний гормон (паратгормон, ПТГ), 1,25-дигідроксивітамін D (вітамін D, 1,25(OH)2D3) та кальцитонін.
Паратгормон секретується головними клітинами паращитовидних залоз та сприяє підвищенню концентрації кальцію в плазмі за рахунок мобілізації мікроелемента з кісткової тканини, збільшення його реабсорбції у дистальних канальцях нефрону, збільшення абсорбції кальцію з кишечника. ПТГ також підвищує екскрецію фосфату нирками. Іонізований кальцій, що циркулює в крові, діє безпосередньо на паращитовидні залози і за допомогою механізму негативного зворотного зв'язку регулює секрецію ПТГ.
Вітамін D спочатку метаболізується в печінці до 25-гідроксивітаміну D, який потім метаболізується до 1,25(OH)2D3 у нирках. 1,25(OH)2D3 підвищує концентрацію кальцію в сироватці крові за рахунок збільшення кишкової абсорбції кальцію та посилення резорбції кісткової тканини. Утворення 1,25(OH)2D3 каталізується 1α-гідроксилазою та регулюється концентрацією в плазмі кальцію, фосфату та ПТГ. Паратгормон стимулює, а гіперфосфатемія пригнічує утворення 1,25(OH)2D3. За механізмом негативного зворотного зв'язку високі рівні 1,25(OH)2D3 знижують секрецію ПТГ.
Кальцитонін секретується C-клітинами щитовидної залози та знижує резорбцію кісткової тканини, пригнічуючи активність остеокластів, тим самим зменшується концентрація кальцію у плазмі. Крім того, кальцитонін посилює екскрецію кальцію нирками та гальмує його всмоктування у тонкому кишечнику.
ПТГ-подібний пептид (PTHrP) відіграє важливу роль у метаболізмі кальцію, особливо при злоякісних новоутвореннях у собак. PTHrP має аналогічну структуру та функцію з ПТГ і викликає гіперкальціємію за рахунок збільшення кісткової резорбції та реабсорбції кальцію у ниркових канальцях.
Підготовка пацієнта: для отримання точніших результатів тварини перед дослідженням повинні перебувати на голодній дієті щонайменше 12 годин.
Спосіб відбору проб: венепункція.
Преаналітика:
1. Взяття крові – пробірка із червоною кришкою, із ГЕЛЕМ.
2. Обережно перевернути пробірку 4-6 разів.
3. Пробірку залишити у вертикальному положенні на 30 хвилин за кімнатної температури.
4. Центрифугувати за 2000 g. 10 хв, пізніше 60 хвилин після взяття.
5. Контейнер маркувати П.І.Б. власника та прізвисько тварини, заповнити направний бланк.
6. Температурний режим транспортування до лабораторії +2°С...+8°С (синій пакет).
7. Термін виконання 1 день (плюс 1-2 дні для регіонів)
УВАГА! Мінімальний об'єм крові необхідний для дослідження – 2.5 мл
Стабільність проби: 3 тижні при +2 ° С ... + 8 ° С (при зберіганні на гелі); 1 рік при -17 ° С ... -23 ° С (при необхідності заморозки перенести сироватку в порожню чисту пробірку з білою кришкою).
Зниження рівня загального кальцію спостерігається за вираженої білірубінемії. Помилкове збільшення рівня кальцію відзначається при ліпемії та гемолізі (формування гемоглобін-хромогенного комплексу).
Інтерпретація результату:
Результати дослідження містять інформацію лише для лікарів. Діагноз ставиться виходячи з комплексної оцінки різних показників, додаткових відомостей і від методів діагностики.
Загальний вміст кальцію в крові менше 1,7 ммоль/л викликає тетанію, а вище 3,9 ммоль/л призводить до розвитку гострої ниркової недостатності, виявляє кардіотоксичність.
Значення концентрації кальцію в крові у тварин завжди слід інтерпретувати з урахуванням концентрації альбуміну. Гіпоальбумінемія може призвести до помилкової гіпокальціємії (тобто при низькому значенні загального кальцію відзначається нормальне значення іонізованого кальцію) або може замаскувати гіперкальціємію.
Зміна pH крові впливає кількість кальцію, пов'язаного з аніонними ділянками на білках. При ацидозі зменшується білковозв'язана фракція кальцію та підвищується іонізована фракція кальцію, тоді як рівень загального кальцію залишається незмінним. Зворотне правильне для алкалозу.
У цуценят 6-24-тижневого віку рівень кальцію в сироватці крові трохи вищий, ніж у дорослих тварин. Дрібні породи собак більше схильні до розвитку гіпокальціємії протягом перших трьох тижнів після пологів, під час годування посліду.
Підвищення рівня:
Гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях (лімфомі, множинні мієломи, різні карциноми).
Первинний гіперпаратиреоз.
Гіпоадренокортицизм.
Хронічна та гостра ниркова недостатність, спадкові захворювання нирок (описано у породи собак лхаса апсо).
Гіпервітаміноз D (надлишок харчових добавок, отруєння родентицидами, що містять холекальциферол, вживання рослин, що містять глікозиди кальцитріолу, наприклад, жасмину).
Ідіопатична гіперкальціємія кішок.
Грануломатоз (системні мікози, інфекційний перитоніт кішок).
Доброякісні ушкодження кісток (остеомієліт, гіпертрофічна остеодистрофія).
Гіпоадренокортицизм.
Первинний гіперпаратиреоз.
Гіпервітаміноз А.
Ятрогенна патологія (надмірне вживання кальцієвих добавок, застосування мазі Dovonex (Calcipotriene), передозування фосфатного буфера при пероральному застосуванні).
Зневоднення.
Вік: молоді собаки (до 6 місяців), великі або дуже великі породи собак.
Зниження рівня:
Первинний гіпопаратиреоз (спонтанний, після двосторонньої тиреоїдектомії).
Гостра та хронічна ниркова недостатність.
Еклампсія (у собак).
Отруєння етиленгліколем.
Критичні захворювання (наприклад, синдром системної запальної відповіді, сепсис).
Гострий панкреатит.
Синдром мальабсорбції (у собак).
Гіпопротеїнемія та гіпоальбумінемія.
Гіпомагніємія.
Рабдоміоліз.
Синдром лізису пухлини.
Харчовий вторинний гіперпаратиреоз.
Гіповітаміноз D.
Дефіцит кальцію у раціоні.
Використання фосфатсодержащих клізм.
Використання протисудомних препаратів.
Застосування бікарбонату натрію.
Форма видачі результату: кількісний тест.
Одиниці виміру: ммоль/л.
Референсні значення лабораторії Зоолабікс:
Собаки: 0-6 міс. - 2,1-3,4 ммоль/л; 6-12 міс. - 2,6-3,0 ммоль/л; старше одного року – 2,25-2,7 ммоль/л.
Кішки: 0-6 міс. - 2,1-3,3 ммоль/л; 6-12 міс. - 2,3-2,9 ммоль/л; старше одного року – 1,9-2,6 ммоль/л.
Page updated
Google Sites
Report abuse