Embedded Files
Термін виконання
12 годин з моменту потрапляння у лабораторію (плюс 1-2 для регіонів)
Досліджуваний матеріал
Сироватка крові
Метод визначення
Кінетичний (IFCC без P-S-P), фотометрія
Аланінамінотрансфераза (АЛТ) - це фермент, що відноситься до групи трансаміназ. АЛТ локалізується переважно в цитозолі клітин і каталізує оборотну реакцію переамінування, тобто перенесення аміногрупи від аланіну на α-кетоглутарову кислоту з утворенням пірувату та глутамінової кислоти. Реакція відбувається у присутності коферменту – похідного вітаміну В6. Надлишок чи нестача вітаміну В6 пропорційно впливає на активність трансаміназ.
У собак і кішок найвищі концентрації АЛТ відзначаються в гепатоцитах (особливо поблизу портальної області), тому визначення АЛТ у сироватці крові, як правило, включено до біохімічних профілів для цих тварин. Також цей фермент присутній, але в менших концентраціях, у нирках, підшлунковій залозі, кишечнику, скелетній та серцевій м'язових тканинах та еритроцитах. У деяких ссавців (наприклад, у кроликів) вміст АЛТ у печінці та серцевому м'язі практично однаковий.
Метод дослідження: кінетичний (IFCC без Р-5-Р), фотометрія.
Підготовка пацієнта: для отримання точніших результатів тварини перед дослідженням повинні перебувати на голодній дієті щонайменше 12 годин.
Спосіб відбору проб: венепункція.
Преаналітика:
1. Взяття крові – пробірка із жовтою кришкою, із ГЕЛЕМ.
2. Обережно перевернути пробірку 4-6 разів.
3. Пробірку залишити у вертикальному положенні на 30 хвилин за кімнатної температури.
4. Центрифугувати при 2000 g (3300об/хв) 10 хв, пізніше 60 хвилин після взяття.
5. Контейнер маркувати П.І.Б. власника та кличку тварини, заповнити направний бланк, вказавши код клієнта.
6. Стабільність проби: 1 тиждень при +2 ° С ... + 8 ° С (при зберіганні на гелі); більше 1 тижня при -17 ° С ... -23 ° С (при необхідності заморозки перенести сироватку в порожню чисту пробірку з білою кришкою).
7. Температурний режим транспортування до лабораторії +2°С...+8°С (синій пакет).
УВАГА! Мінімальний об'єм крові необхідний для дослідження – 1.5 мл
Стабільність проби: 1 тиждень при +2 ° С ... + 8 ° С (при зберіганні на гелі); більше 1 тижня при -17 ° С ... -23 ° С (при необхідності заморозки перенести сироватку в порожню чисту пробірку з білою кришкою).
Виражені гемоліз та ліпемія можуть викликати помірне збільшення значення АЛТ у досліджуваній пробі.
Інтерпретація результату:
Результати дослідження містять інформацію лише для лікарів. Діагноз ставиться виходячи з комплексної оцінки різних показників, додаткових відомостей і від методів діагностики.
Оскільки у собак і кішок АЛТ превалює у печінковій тканині, її сироваткова активність є більш специфічним індикатором ушкодження печінки, ніж АСТ. Рівень сироваткової активності АЛТ пропорційний до кількості пошкоджених клітин, але не завжди пов'язаний з тяжкістю пошкодження тканин. Активність АЛТ у сироватці крові може бути вищою після сублетального пошкодження великої кількості гепатоцитів, ніж після некрозу кількох печінкових клітин. Холестаз та обструкція жовчних шляхів можуть збільшити сироваткову активність АЛТ внаслідок токсичних ефектів солей жовчних кислот на гепатоцити. Одночасне дослідження рівня лужної фосфатази та ГГТ у сироватці крові дозволять виявити можливий холестатичний компонент у печінковій патології. При збільшенні активності АЛТ дослідження жовчних кислот або рівня аміаку у плазмі дозволять оцінити функцію печінки.
Збільшення активності АЛТ спостерігається при важких ураженнях м'язової тканини (особливо у собак). Незважаючи на те, що активність АЛТ у скелетному та серцевому м'язах значно нижча за активність цього ферменту в печінці і становить 5 і 25%, відповідно, проте, пошкодження цих м'язів може викликати значне підвищення рівня АЛТ за рахунок більшої маси м'язової тканини. При тяжких травмах м'язів підвищуються рівні АСТ і КФК, але збільшення АЛТ менш виражено, ніж збільшення АСТ. Дослідження активності більш специфічного ферменту, що міститься в м'язах, такого як КФК, допомагає встановити, чи є м'язова тканина джерелом витоку АЛТ. Збільшення активності АЛТ також відзначається внаслідок гострих кишкових ентеропатій, внутрішньосудинного гемолізу (особливо у кішок), при гіпоксії, внаслідок токсичної дії на гепатоцити та інших випадках.
Рівень сироваткової активності АЛТ зазвичай не розглядається як значний, якщо він у 2-3 рази не перевищує верхню межу норми.
Період напіврозпаду АЛТ у сироватці крові становить від 17 до 60 годин у собак та 3,5 години у кішок. Після тяжкого гострого гепатоцелюлярного ураження печінки (наприклад, впливу токсичних речовин) рівень ферменту значно збільшується через 12 годин і досягає піку протягом 1-2 днів. При припиненні впливу пошкоджуючих факторів швидкість нормалізації сироваткової активності АЛТ не завжди відповідає очікуваній, приймаючи у німає період напіврозпаду ферменту в сироватці крові, і становить 1-3 тижні. Таке повільне зниження можна пояснити підвищенням активності АЛТ під час репаративної регенерації печінкової тканини.
У неонаталів при харчуванні молозовим рівень АЛТ у перші три дні життя може досягати 337 од./л.
На результат дослідження впливають речовини, що змінюють концентрацію фосфопіридоксалю (вітамін В6). Внаслідок недостатності вітаміну В6 рівень активності АЛТ залишається на низькому рівні навіть у випадках гепатоцелюлярних уражень.
При призначенні ацетамінофену (парацетамолу) іноді відзначається підвищення активності сироваткової АЛТ в результаті дії реактивних гепатотоксичних метаболітів, що утворилися.
Збільшення активності АЛТ у сироватці крові може спостерігатися у собак із гіперадренокортицизмом або при призначенні препаратів кортикостероїдних гормонів (при стероїдній гепатопатії). Підвищення рівня АЛТ, як правило, незначне (у 2-5 разів) та виявляється через кілька днів після початку терапії. Після припинення терапії активність сироваткової АЛТ повільно знижується. Такі зміни індивідуальні та залежать від дози та тривалості лікування.
Деякі лікарські препарати мають гепатотоксичну дію, отже, викликають підвищення рівня АЛТ у сироватці крові (наприклад, сульфаніламіди, тіацетарсамід натрію, еритроміцин, рифампіцин).
Протисудомні препарати (наприклад, фенобарбітал, примідон, фенітоїн) також викликають легке збільшення АЛТ у сироватці крові собак.
Підвищення рівня:
Гепатит
Гіпоксія (анемія, серцево-судинні захворювання).
Неоплазії гепатобіліарної системи.
Стероїдна гепатопатія.
Дія гепатотоксичних лікарських препаратів чи токсинів.
Ліпідоз печінки.
панкреатит.
Травматичні ураження печінкової тканини.
Паразитування печінкового сисуна.
Хвороба накопичення міді.
Пошкодження або некроз м'язової тканини, міозит.
М'язова перевтома.
Зниження рівня:
Атрофія печінки (вроджені портосистемні шунти).
Зниження рівня вітаміну В6.
Форма видачі результату: кількісний тест.
Одиниці виміру: Од/л.
Референсні значення лабораторії Зоолабікс:
Собаки:
0 – 6 міс. - 10-32 Од / л;
6-12 міс. - 10-45 Од / л;
старше одного року – 10-65 Од/л.
Кішки:
0-6 міс. - 10-50 Од/л;
6-12 міс. - 10-75 Од / л;
старше одного року – 10-85 Од/л.
Виражені гемоліз та ліпемія можуть викликати помірне збільшення значення АЛТ у досліджуваній пробі.
Page updated
Google Sites
Report abuse