Embedded Files
Термін виконання: 1 день (плюс 1-2 для регіонів)* зазначений термін не включає день взяття біоматеріалу
Досліджуваний матеріал: Сироватка крові
Метод визначення: Біуретовий метод, фотометрія
Білки плазми надають колоїдний осмотичний тиск, беруть участь в імунних, запальних реакціях та в процесі згортання крові, допомагають у підтримці кислотно-лужного балансу, а також виконують регуляторну, рухову, захисну, поживну та інші функції. Деякі білки служать як ферменти, антитіла, фактори згортання, гормони, білки гострої фази, транспортні речовини. Основним місцем синтезу білків плазми є печінка. Також місцем їхнього утворення є імунна система.
У біохімічних дослідженнях використовують сироватку крові та плазму. Сироватка містить усі білки плазми, крім фібриногену, V та VIII факторів згортання, які споживаються у процесі утворення тромбу. Відмінності між концентрацією білків сироватки та плазми, як правило, клінічно незначні, і становлять приблизно 5% від білків плазми.
Концентрація загального білка визначається вмістом альбумінів та глобулінів у крові. У домашніх тварин альбумін становить від 35 до 50% загальної концентрації білка в сироватці. Альбумін синтезується в печінці та регулюється інтерлейкіном 1 (IL-1) та іншими цитокінами.
Існує пряма кореляція між оновленням альбуміну та розміром тіла тварини. Період напіввиведення альбуміну у собак становить 8 днів, у коней – 19 днів. Внаслідок високої концентрації та невеликого розміру молекул альбумін на 75-80% визначає колоїдно-осмотичний тиск плазми. Багато компонентів плазми транспортуються альбуміном і зміна його концентрації впливає на загальну кількість цих циркулюючих компонентів. Альбумін пригнічує процес агрегації тромбоцитів та посилює активність антитромбіну III. Тому значне зниження концентрації альбуміну у плазмі може спричинити протромботичні порушення. Синтез альбуміну зменшується під час реакції гострої фази.
Глобуліни за допомогою електрофорезу поділяються на α-, β- та γ-глобуліни.
Більшість α- та β-глобулінів синтезуються у печінці. Ліпопротеїни та білки гострої фази запалення є α- та β-глобулінами. Імуноглобуліни (γ-глобуліни) секретуються В-лімфоцитами та плазматичними клітинами у багатьох тканинах, зокрема, у лімфоїдних органах.
Підготовка пацієнта: для отримання точніших результатів тварини перед дослідженням повинні перебувати на голодній дієті щонайменше 12 годин.
Спосіб відбору проб: венепункція.
Преаналітика:
1. Взяття крові – пробірка із жовтою кришкою, із ГЕЛЕМ.
2. Обережно перевернути пробірку 4-6 разів.
3. Пробірку залишити у вертикальному положенні на 30 хвилин за кімнатної температури.
4. Центрифугувати за 2000 g. 10 хв, пізніше 60 хвилин після взяття.
5. Контейнер маркувати П.І.Б. власника та прізвисько тварини, заповнити направний бланк.
6. Температурний режим транспортування до лабораторії +2°С...+8°С (синій пакет).
7. Термін виконання 1 день (плюс 1-2 дні для регіонів)
УВАГА! Мінімальний об'єм крові необхідний для дослідження – 2.5 мл
Стабільність проби: 3 дні при +2 ° С ... + 8 ° С (при зберіганні на гелі); 6 місяців при -17 ° С ... -23 ° С (при необхідності заморозки перенести сироватку в порожню чисту пробірку з білою кришкою).
Гемоліз може вплинути результати дослідження. Ліпемія та білірубінемія можуть призводити до хибного збільшення концентрації загального білка. Значення вмісту загального білка в крові збільшується при високій концентрації глюкози, сечовини, натрію та хлориду внаслідок завищення показника заломлення (рефрактометрія).
Інтерпретація результату:
Результати дослідження містять інформацію лише для лікарів. Діагноз ставиться виходячи з комплексної оцінки різних показників, додаткових відомостей і від методів діагностики.
Значення співвідношення альбуміну до глобуліну (А/Г) використовують при інтерпретації результатів дослідження загального білка. Це співвідношення залишатиметься в межах нормальних значень, якщо обидві фракції змінюються рівномірно (наприклад, при втраті як альбуміну, так і глобуліну внаслідок кровотечі, підвищення концентрації альбуміну та глобуліну внаслідок зневоднення). Зниження А/Г співвідношення виникає при нирковій протеїнурії та/або посиленні продукції імуноглобулінів внаслідок антигенної стимуляції.
У ссавців спостерігаються зміни концентрації білків крові, залежно від віку. При народженні у ссавців виявляється низька концентрація білків у крові, збільшення відбувається до рівня дорослих тварин протягом від шести місяців до одного року. З віком концентрація альбуміну трохи зменшується, тоді як рівень глобулінів, зокрема імуноглобулінів та білків гострої фази, поступово збільшується. Ці зміни слід враховувати під час інтерпретації результатів дослідження.
Загальна концентрація сироваткового білка та вміст глобулінів у крові ссавців мають тенденцію до зниження в перебіг останньої третини вагітності. Концентрації загального білка та альбуміну в крові зменшуються в період лактації.
Підвищення рівня:
Гемоконцентрація (дегідратація).
Запальний процес (інфекційна, неінфекційна етіологія).
Лімфоїдний лейкоз (наприклад, В-клітинна лімфома).
Множинна мієлома.
Зниження рівня:
Гемодилюція:
Гіперволемія.
Хронічна серцева недостатність.
Нефротичний синдром.
Цироз печінки.
Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНАСАГ, синдром Пархону).
Втрата білка із судинного русла:
Втрата крові.
Ентеропатія з втратою білка.
Нефропатія із втратою білка.
Ексудативні форми захворювання шкіри.
Недостатній синтез білка або збільшення катаболізму білка:
Голодування чи кахексія.
Порушення травлення їжі або мальабсорбція.
Печінкова недостатність.
Порушення пасивного транспорту.
Зниження імуноглобулінів.
Форма видачі результату: кількісний тест.
Одиниці виміру: г/л.
Референсні значення лабораторії ZOOLABIX:
Собаки: 0-6 міс. ‒ 34-52 г/л; 6-12 міс. - 49-67 г/л; старше одного року – 54-77 г/л.
Кішки: 0-6 міс. - 38-65 г/л; 6-12 міс. - 33-75 г/л; старше одного року – 57-79 г/л.
Page updated
Google Sites
Report abuse