Альфа-амілаза

Термін виконання: 1 день (плюс 1-2 для регіонів)* зазначений термін не включає день взяття біоматеріалу

Досліджуваний матеріал: Сироватка крові

Метод визначення: Кінетика, ферментативний

Амілаза є ферментом, що синтезується в підшлунковій залозі, слинних залозах (за винятком жуйних і м'ясоїдних тварин), дванадцятипалій кишці, нирках, легенях і селезінці. У собак і кішок цей фермент присутній у підшлунковій залозі у дуже високій концентрації. Амілаза секретується в активній формі та гідролізує складні вуглеводи (крохмаль та глікоген) з утворенням мальтози та глюкози. У нормі слизова оболонка дванадцятипалої кишки є найімовірнішим джерелом активності амілази у сироватці крові. Період напіввиведення амілази з крові здорових собак коливається від 1 до 5 годин.

Основним продуктом розщеплення вуглеводів під дією амілази слинних залоз є декстрини (з середньою довжиною ланцюга 8-10 залишків глюкози). Під дією птіаліну також утворюється невелика кількість мальтози та мальтотріози. Оптимальний рН для амілази становить 6,7 тому кислий шлунковий сік пригнічує дію ферменту. Короткий час перебування їжі в ротовій порожнині, невисока активність амілази в слині та просочування харчової грудки шлунковим соком роблять роботу ферменту нетривалою та малоефективною.

Екскреція амілази з організму здійснюється нирками. Потрапляючи в ультрафільтрат через ниркові клубочки, фермент частково резорбується та інактивується епітелієм ниркових канальців, незначна активність амілази визначається сечі. Клітини Купфера у печінці також здатні до резорбції та інактивації невеликої кількості амілази.

Підготовка пацієнта: для отримання точніших результатів тварини перед дослідженням повинні перебувати на голодній дієті щонайменше 12 годин.

Спосіб відбору проб: венепункція.

Преаналітика:

1. Взяття крові – пробірка із жовтою кришкою, із ГЕЛЕМ.

2. Обережно перевернути пробірку 4-6 разів.

3. Пробірку залишити у вертикальному положенні на 30 хвилин за кімнатної температури.

4. Центрифугувати за 2000 g. 10 хв, пізніше 60 хвилин після взяття.

5. Контейнер маркувати П.І.Б. власника та прізвисько тварини, заповнити направний бланк.

6. Температурний режим транспортування до лабораторії +2°С...+8°С (синій пакет).

7. Термін виконання 1 день (плюс 1-2 дні для регіонів)

УВАГА! Мінімальний об'єм крові необхідний для дослідження – 1.5 мл

Стабільність проби: 1 місяць при +2 ° С ... + 8 ° С (при зберіганні на гелі); 6 місяців при -17 ° С ... -23 ° С (при необхідності заморозки перенести сироватку в порожню чисту пробірку з білою кришкою).

При ліпемії (фізіологічної чи патологічної) сироватки можливе пригнічення активності амілази.

Інтерпретація результату:

Результати дослідження містять інформацію лише для лікарів. Діагноз ставиться виходячи з комплексної оцінки різних показників, додаткових відомостей і від методів діагностики.

Зниження швидкості клубочкової фільтрації (СКФ) призводить до підвищення концентрації амілази у сироватці крові. У собак і кішок із захворюваннями нирок спостерігається збільшення активності ферменту в 2,5 рази та вище. В результаті преренальної азотемії збільшення активності сироваткової амілази може відбутися більшою мірою. При нирковій недостатності спостерігається підвищення активності амілази у крові, а й у сечі внаслідок зниження канальцевої реабсорбції.

Збільшення сироваткової активності ферменту може спостерігатися при макроамілаземії, коли амілаза в крові утворює сполуки з білками плазми, частіше з антитілами. Клубочкова фільтрація цих комплексів утруднена через їх розміри. Макроамілаземія часто присутня у собак та птахів при панкреатиті, але рідко спостерігається у кішок. Макроамілаземія становить від 5 до 62% від загальної амілази і має підвищене значення у сироватці крові собак із захворюванням нирок та/або при зниженні швидкості клубочкової фільтрації і, отже, робить свій внесок у гіперамілаземію, що виявляється при захворюванні нирок.

Дегенерація ацинарних клітин або обструкція проток підшлункової залози є причиною попадання амілази в кровоносне русло. Чим вище активність амілази (вище норми у 7-10 разів), тим більша ймовірність гострого захворювання підшлункової залози. Підвищення активності цього ферменту в крові у собак частіше пов'язане з панкреатитом, і визначення його сироваткової активності використовується як скринінговий тест. Підвищення активності амілази у сироватці крові у 7-10 разів і більше за відсутності ниркової недостатності, як правило, передбачає розвиток панкреатиту. Після гострого панкреатиту рівень амілази підвищується, досягаючи піку протягом 12-48 годин та повертаючись до нормальних значень протягом 8-14 днів. Збільшення рівня ферменту в 3-4 рази спостерігається при захворюваннях інших органів, що виробляють амілазу, а також розвитку цукрового діабету, лімфосаркоми, гемангіосаркоми та зниження СКФ. Однак рівень активності амілази не відбиває тяжкості ураження підшлункової залози. У собак у деяких випадках гострого панкреатиту активність амілази у сироватці крові залишається в межах нормальних значень. Таким чином, чутливість та специфічність методу визначення активності амілази у діагностиці панкреатиту у собак низькі та становлять від 63 до 77%, відповідно. При підозрі на панкреатит одночасно слід визначати рівень активності видоспецифічної панкреатичної ліпази у крові.

Дослідження активності сироваткової амілази у кішок вважається малоінформативним методом, особливо у діагностиці гострого ураження підшлункової залози. Рівень ферменту, зазвичай, залишається у межах норми.

Якщо у пацієнта встановлено підвищення активності амілази в крові, необхідно провести додаткові клінічні обстеження з метою виключення патологій печінки, кишечника або станів та захворювань, що знижують НКФ.

Підвищення рівня:

Зниження рівня:

Немає клінічної значимості.

Форма видачі результату: кількісний тест.

Одиниці виміру: Од/л.

Референсні значення лабораторії Зоолабікс:

Собаки: 350-2000 Од/л.

Кішки: 350-2000 Од/л.

При ліпемії (фізіологічної або патологічної) сироватки можливе пригнічення активності амілази.